• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Нова українська школа

Зміст

Вступ........................................................................................................... 2

Напрями змін............................................................................................ 3

Графік реформи........................................................................................ 4

Схема. Основні етапи реформи............................................................................................... 5

Напрям 1. Оновлення змісту.................................................................. 6

Завдання 1.1 Запровадити новий стандарт загальної середньої освіти................................... 6

Завдання 1.2 Розробити типові навчальні плани та освітні програми в межах нового стандарту 7

Завдання 1.3 Оновити навчальні плани та освітні програми в межах чинного стандарту....... 7

Завдання 1.4 Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали.................................. 8

Напрям 2. Розвиток людських ресурсів................................................ 9

Завдання 2.1 Підготувати до змін вчителів початкової школи................................................ 9

Завдання 2.2 Розробити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку 10

Завдання 2.3 Розробити професійні стандарти вчителя і директора..................................... 10

Завдання 2.4 Створити систему добровільної сертифікації вчителів..................................... 11

Завдання 2.5 Урізноманітнити форми професійного розвитку вчителя і директора............. 11

Напрям 3. Зміна структури.................................................................... 12

Завдання 3.1 Сформувати мережу профільних шкіл............................................................. 12

Завдання 3.2 Сформувати мережу опорних шкіл.................................................................. 13

Завдання 3.3 Забезпечити кожній сільській дитині можливість здобувати початкову освіту за місцем проживання.............................................................................................................................................. 14

Завдання 3.4 Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти......................................... 14

Напрям 4. Нова система управління................................................... 15

Завдання 4.1 Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти 15

Завдання 4.2 Утвердити реальну автономію закладів освіти................................................ 15

Завдання 4.3 Зменшити бюрократичне навантаження на школу......................................... 16

Напрям 5. Система забезпечення якості середньої освіти.............. 17

Завдання 5.1 Створити систему державних органів забезпечення якості освіти.................... 17

Завдання 5.2 Створити систему моніторингу якості середньої освіти................................... 17

Завдання 5.3 Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень.............................. 18

Завдання 5.4 Розвинути систему незалежного оцінювання результатів навчання................ 18

Напрям 6. Справедливий розподіл публічних коштів...................... 19

Завдання 6.1 Підвищити соціальний статус вчителя............................................................. 19

Завдання 6.2 Забезпечити принцип свободи вибору в освіті................................................ 20

Завдання 6.3 Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів.......................................... 20

Напрям 7. Нове освітнє середовище................................................... 21

Завдання 7.1 Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”..... 21

Завдання 7.2 Облаштувати шкільні будівлі згідно відповідно до потреб Нової школи......... 22

Вступ

27 жовтня 2016 року Колегія Міністерства освіти і науки схвалила Концептуальні засади реформування середньої освіти “Нова українська школа”.

14 грудня 2016 року Кабінет міністрів України затвердив Політичну пропозицію щодо реформування загальної середньої освіти.

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман підтримав Концептуальні засади і закликав інтенсифікувати графік впровадження реформи.

На виконання цього доручення Міністерство освіти і науки України у діалозі з незалежними експертами та громадянським суспільством розробило цей План впровадження Нової української школи. У ньому представлено покроковий сценарій реалізації реформи.

План укладено з урахуванням перспективи прийняття у першому півріччі 2017 року нового Закону «Про освіту». Він закладе підвалини для прийняття подальших нормативно-правових актів та створення інституцій, необхідних для реалізації реформи.

Іншою важливою передумовою реалізації цього плану є позитивна налаштованість Міністерства фінансів України. Надзвичайно важливою є підтримка з боку експертного та громадського середовища. Необхідне сприяння Міністерства регіонального розвитку і будівництва, Міністерства транспорту та інфраструктури, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих громад.

Реформа української середньої школи – це консолідована мета всіх гілок влади і українського суспільства у цілому.


Напрями змін

Документ Концептуальні засади реформування середньої школи визначають дев’ять складових “Нової української школи”:

1. новий зміст, орієнтований на формування ключових компетентностей для життя;

2. педагогіка партнерства, що ґрунтується на відносинах взаємоповаги між всіма учасниками освітнього процесу;

3. умотивований вчитель, який має необхідні кваліфікації та стимули, щоби стати лідером змін;

4. орієнтація на неповторність особистості й індивідуальний підхід до задоволення потреб кожного(ї) учня(ениці);

5. виховання на цінностях як інтегральна складова освітнього процесу;

6. зміна структури середньої школи задля розширення доступу дітей шкільного віку до якісної освіти, а також підвищення ефективності використання фінансових ресурсів, що спрямовуються на освіту;

7. автономія школи, що утверджується пліч-о-пліч з моніторингом якості освітніх послуг, що надаються кожним закладом освіти;

8. обсяги фінансування, достатні для забезпечення рівного доступу до якісної освіти всім учням, незалежно від їхнього місця проживання;

9. створення сучасного освітнього середовища, що стимулюватиме вивільненню креативного потенціалу як учнів, так і педагогів.

План дій з упровадження Нової української школи, розрахований на період до 2020 року, містить сім пріоритетних напрямків:

1. оновлення змісту середньої освіти шляхом затвердження нових, стандартів, навчальних планів і типових навчальних програм , орієнтованих на компетентнісне навчання;

2. розвиток людських ресурсів - підготовка вчителів, керівників навчальних закладів та працівників органів управління освітою;

3. зміна структури середньої школи, яка забезпечить перехід до профільного навчання;

4. запровадження нової системи управління в умовах децентралізації, котра передбачає реальну автономію навчальних закладів та вчителів;

5. створення системи постійного моніторингу та забезпечення якості освіти;

6. забезпечення справедливого розподілу публічних коштів та гарантування прозорого їх використання;

7. формування в школі та поза її стінами освітнього середовища, яке сприяє творчій самореалізації дітей та освітян – лідерів змін.


Графік реформи

Упровадження Нової української школи розпочнеться з набору до першого класу в 2018 році. Діти, які у 2018 році вперше сядуть за парти, закінчать школу в 2030 році. Старт нової початкової школи в 2018 році – це перший етап реформи.

Другий етап реформи розпочнеться у 2020 році і стосуватиметься базової школи. Школи матимуть свободу вибору: одні навчатимуть п’ятикласників, які пішли до школи у 2016 році, за оновленими програмами відповідно до теперішнього стандарту, а інші – за стандартом Нової української школи.

Переходу в 2022 році базової школи на рейки Нової української школи передуватиме дворічне пілотування інноваційних методик, програм і навчальних ресурсів.

Третій етап реформи розпочнеться в 2023 році і стосується запровадження профільної школи. За відсутності фінансування повноцінну профільну школу доцільно запроваджувати не пізніше 2027, коли у 10 клас піде набір-2018, який буде повністю готовий згідно нового стандарту повної середньої освіти до профільної школи.


Схема. Основні етапи реформи


Напрям 1. Оновлення змісту

Нова українська школа буде не лише давати знання, а й вчитиме застосовувати їх на практиці та формувати ставлення і цінності. Це означає переорієнтування з традиційного предметного навчання на компетентнісний підхід. Цю зміну освітньої парадигми буде відображено у новому Стандарті загальної середньої освіти, вимогам якого мають відповідати освітні програми. На основі нового Стандарту будуть укладені типові навчальні плани і освітні програми. Такі рамкові документи допоможуть вчителям у розробленні їхніх власних робочих програм. Велике значення у новому Стандарті буде приділено досягненню високих виховних результатів.

Завдання 1.1. Запровадити новий стандарт загальної середньої освіти

Стандарт освіти – це встановлені державою вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів на рівні початкової, базової та профільної школи. Новий стандарт ґрунтуватиметься на компетентнісному підході й міститиме інструменти для впровадження цього підходу до навчальних програм, а згодом і до навчально-методичної літератури та інших освітніх ресурсів. До розроблення нового Державного стандарту загальної середньої освіти долучатимуться усі зацікавлені групи.

Захід

Відповідальний

Термін

1.1.1

Розроблення нового Державного стандарту початкової освіти

МОН

НАПН

Травень 2017

1.1.2

Розроблення нового Державного стандарту базової освіти

МОН

НАПН

2 кв. 2018

1.1.3

Розроблення нового Державного стандарту профільної освіти

МОН

НАПН

1 кв. 2019


Завдання 1.2. Розробити типові навчальні плани та освітні програми в межах нового стандарту

На основі нового Державного стандарту буде розроблено нові типові навчальні плани та освітні програми. Нові типові навчальні плани визначатимуть перелік предметів та кількість навчальних годин на тиждень. Типова освітня програма даватиме уявлення про шлях, що його має здолати учень чи учениця разом зі вчителем, щоб досягти показників, передбачених Державним стандартом. Нові навчальні плани та освітні програми будуть уможливлювати інклюзивну освіту для дітей з особливими потребами.

Захід

Відповідальний

Термін

1.2.1

Розроблення і запровадження нових типових навчальних планів і освітніх програм початкової освіти

МОН

НАПН

3 кв. 2018

1.2.2

Розроблення нових типових навчальних планів і освітніх програм базової освіти

МОН

НАПН

3 кв. 2019

1.2.3

Розроблення нових типових навчальних планів і освітніх програм профільної освіти

МОН

НАПН

3 кв. 2020

Завдання 1.3. Оновити навчальні плани та освітні програми в межах чинного стандарту

Перші діти, які навчатимуться у першому класі Нової української школи, підуть до школи 1 вересня 2018 року. Разом із тим, для учнів, які навчаються зараз, також будуть змінені навчальні плани і освітні програми, впроваджуватиметься компетентнісний підхід.

Захід

Відповідальний

Термін

1.3.1

Розроблення нових типових навчальних планів і освітніх програм для старшої школи (10-11 класи)

МОН

НАПН

Травень 2017

1.3.2

Внесення необхідних змін до типових навчальних планів і освітніх програм для базової школи (5-9 класи)

МОН

НАПН

Червень 2017

1.3.3

Розроблення навчальних матеріалів з апробації нового Державного стандарту початкової освіти

МОН

НАПН

Серпень 2017

Завдання 1.4. Підготувати нові підручники та інші навчальні матеріали

Одночасно із початком підготовки нових навчальних матеріалів для реалізації стандарту Нової української школи у 1-му та наступних класах, будуть розроблені і надруковані нові підручники для 10-11 класів у рамках чинного стандарту. Незважаючи на те, що вони друкуватимуться в рамках старого стандарту, через ці “старі-нові” підручники можна буде запровадити елементи компетентнісного підходу та профільного навчання.

Захід

Відповідальний

Термін

1.4.1

Розроблення методичних рекомендацій щодо апробації навчальних матеріалів для початкової школи відповідно до нового Державного стандарту в частині початкової освіти

МОН

НАПН

Серпень 2017

1.4.2

Друк та апробування навчальних матеріалів у пілотних початкових школах

МОН

НАПН

Київська міська, обласні державні адміністрації

Вересень 2017

1.4.3

Навчання укладачів програм, авторів підручників і посібників, підготовка експертів з урахуванням питань доступності для дітей з порушеннями психофізичного розвитку

МОН

НАПН

2017-2020

1.4.4

Опитування колективів шкіл щодо бажання пілотувати Новий стандарт з 2020 року

2019

1.4.5

Підготовка та видання підручників (враховуючи етап апробації)

МОН

НАН

НАПН

Мінфін

1.4.5.1

1 клас за новим стандартом

10 клас за діючим стандартом

3 кв. 2018

1.4.5.2

2 клас за новим стандартом

11 клас за діючим стандартом

3 кв. 2019

1.4.5.3

За новим стандартом:

3 клас

5 клас

3 кв. 2020

Щодо підручників для інших класів, то вони будуть підготовлені та надруковані за таким графіком:

За новим стандартом:

4 клас

6 клас

2021

За новим стандартом:

7 клас

2022

За новим стандартом:

1 клас

8 клас

10 клас

2023

За новим стандартом:

2 клас

9 клас

11 клас

2024

За новим стандартом:

3 клас

5 клас

12 клас

2025

Напрям 2. Розвиток людських ресурсів

Масштаб реформи “Нова українська школа” висуває нові вимоги до педагогічних працівників. Освітяни стануть ключовими провідниками змін на своїх робочих містах у школах. Відповідно, потребує змін вся система підготовки і підвищення кваліфікації вчителів та керівників шкіл. Одночасно з цими змінами необхідно невідкладно готувати вчителів початкових класів до роботи в Новій українській школі, починаючи з 1 вересня 2018 року.

Завдання 2.1. Підготувати до змін вчителів початкової школи

Новий Державний стандарт початкової освіти буде вводитися поетапно, починаючи з вересня 2018 року. У кожній області будуть відібрані пілотні школи. Починаючи з вересня 2017 року, в таких пілотних школах буде апробуватися новий Державний стандарт. До початку апробації будуть підготовлені вчителі початкової школи.

Захід

Відповідальний

Термін

2.1.1

Підготовка програм підвищення кваліфікації вчителів початкової школи

МОН

Травень 2017

2.1.2

Підготовка тренерів

МОН

Червень 2017

2.1.3

Підвищення кваліфікації вчителів початкової школи пілотних шкіл щодо нових стандартів

МОН

Серпень 2017

2.1.4

Підвищення кваліфікації вчителів початкової школи щодо нових стандартів

МОН

2017-2018

2.1.5

Короткотермінові курси підвищення кваліфікації для директорів (заступників директорів) початкових шкіл

МОН

Листопад 2017 – 2 кв. 2018

Завдання 2.2. Розробити концептуальні засади нової системи підготовки та професійного розвитку

Задля того, щоб підготувати педагогів до діяльності в умовах Нової української школи, буде переглянуто систему підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Вчителі будуть підготовлені до викладання у відповідності до нового Державного стандарту, до застосовування нових методик, до діалогічної роботи з учнями, батьками, громадою. Керівники шкіл будуть готові до ефективного управління закладом в умовах автономії. Це потребуватиме навичок стратегічного управління, управління персоналом, управління організаційними змінами тощо.

Захід

Відповідальний

Термін

2.2.1

Розроблення та затвердження Концепції педагогічної освіти та професійного розвитку педагогічних працівників

МОН

НАПН

Квітень 2017

2.2.2

Розроблення та затвердження стандартів вищої освіти для педагогічних спеціальностей

МОН

НАПН

Травень 2017

2.2.3

Розроблення обов’язкового курсу для всіх вчителів щодо особливостей роботи з дітьми з особливими потребами в рамках інклюзивного навчання

МОН

НАПН

Вересень 2017

2.2.4

Моніторингове дослідження умов роботи та професійного розвитку вчителів та директорів закладів середньої освіти

МОН

НАПН

Червень 2017

Завдання 2.3. Розробити професійні стандарти вчителя і директора

У Новій українській школі інноваційність освітян буде заохочуватися і винагороджуватися. Для цього буде розроблено чітку систему критеріїв. Професійний стандарт визначатиме вимоги до кваліфікації, за якими буде вимірюватися ефективність професійної діяльності.

2.3.1

Розроблення професійного стандарту вчителя

МОН

НАПН

Серпень 2017

2.3.2

Розроблення професійного стандарту директора

МОН

НАПН

3 кв. 2019


Завдання 2.4. Створити систему добровільної сертифікації вчителів

Добровільна сертифікація у Новій українській школі стане спонукою до професійного зростання і, як результат, до кращих умов оплати праці вчителів.

Захід

Відповідальний

Термін

2.4.1

Розроблення інструментів добровільної сертифікації вчителів

МОН

Серпень 2017

2.4.2

Пілотне застосування інструментів добровільної сертифікації вчителів

МОН

Жовтень 2017

2.4.3

Підготовка сертифікаторів (педагогічні працівники, залучені до процедури сертифікації)

МОН

Листопад 2017 – 4 кв. 2018

2.4.4

Розбудова мережі установ сертифікації вчителів

МОН

Мінфін

3 кв. 2019

Завдання 2.5. Урізноманітнити форми професійного розвитку вчителя і директора

Матеріальні та моральні стимули до професійного зростання приведуть до зростання попиту на участь у програмах і курсах підвищення кваліфікації. Щоби задовольнити цей попит і забезпечити їхню високу якість, пропозицію буде розширено за рахунок розвитку інституцій професійного розвитку, зокрема поза традиційною системою інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Захід

Відповідальний

Термін

2.5.1

Розроблення нової процедури атестації вчителів та керівників шкіл

МОН

НАПН

3 кв. 2018

2.5.2

Схвалення процедури визнання різних форм професійного розвитку у системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників

МОН

НАПН

3 кв. 2019

2.5.3

Зміна системи фінансування підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що забезпечить свободу вибору місця і форм професійного розвитку

Мінфін

Мінсоцполітики

МОН

3 кв. 2020


Напрям 3. Зміна структури

Важливим принципом Нової української школи є орієнтація на потреби дитини. Це передбачає адаптацію змісту освіти до психофізичних особливостей дітей відповідно до їх віку. Для цього виділяються три окремі рівні повної загальної середньої освіти: початкова, базова і профільна освіта.

У багатьох сільських громадах є школи з малою наповненістю, де складно забезпечити високу якість освітніх послуг. У рамках Нової української школи на селі буде створено мережу добре обладнаних опорних шкіл, укомплектованих висококваліфікованими педагогами. Це дасть змогу дітям з сільської місцевості отримувати у базовій школі освіту на тому ж рівні, що й у міських школах.

Також на селі буде створено умови, щоб початкову школу діти могли відвідувати за місцем проживання.

Загальна тривалість загальної середньої освіти становитиме 12 років. Зокрема, буде виділено трирічну профільну школу: 10-12 класи. Відповідно до здібностей і нахилів дитина зможе обрати або академічний, або професійний профільний напрямок. Школа допомагатиме дітям зорієнтуватися щодо майбутньої професії.

Завдання 3.1. Сформувати мережу профільних шкіл

У Новій українській школі відбудеться перехід від багатопредметності на профільне навчання у старшій школі. Це мотивуватиме учнів до навчання; кожен учень(иця) зможе обирати власну освітню траєкторію у залежності від навичок та здібностей. Загальна середня освіта поєднуватиметься зі здобуттям професії, не виключаючи перспективи навчання в університеті. Функції профільної професійної школи виконуватиме модернізована мережа коледжів та закладів професійної освіти. Також буде створено мережу академічних ліцеїв для підготовки до навчання в університетах.

Захід

Відповідальний

Термін

3.1.1

Інвентаризація наявних профільних шкіл та закладів професійної освіти

Київська міська, обласні державні адміністрації

2 кв. 2018

3.1.2

Створення перспективної мапи мережі академічних ліцеїв

МОН

Київська міська, обласні державні адміністрації

3 кв. 2019

3.1.3

Прийняття рішень щодо створення профільних шкіл

Київська міська, обласні державні адміністрації

2020-2021

Після 2020 року плануються такі дії:

Конкурсний відбір директорів академічних ліцеїв

Київська міська, обласні державні адміністрації

2022

Конкурсний відбір вчителів академічних ліцеїв

Київська міська, обласні державні адміністрації

2023

Матеріально-технічне забезпечення (лабораторне обладнання тощо)

Київська міська, обласні державні адміністрації

Мінфін

2022-2023

Функціонування мережі академічних ліцеїв у перехідному режимі

Київська міська, обласні державні адміністрації

2023-2024

Запуск мережі академічних ліцеїв

Київська міська, обласні державні адміністрації

2025

Завдання 3.2. Сформувати мережу опорних шкіл

Результати зовнішнього незалежного оцінювання випускників свідчать про наявність розриву між якістю освіти в містах та у сільській місцевості. Мережа опорних шкіл із кваліфікованими педагогами, якісним обладнанням і дидактичними матеріалами, швидкісним інтернетом покликана створити передумови для здобуття якісної освіти також і учнями із сільської місцевості. Разом з тим, необхідно забезпечити інвестиції в модернізацію матеріально-технічної бази шкіл, гарантувати доступ дітям з особливими освітніми потребами. Також буде забезпечено фізичну доступність таких шкіл.

Захід

Відповідальний

Термін

3.2.1

Розроблення мапи мережі опорних шкіл з урахуванням перспективних планів створення об’єднаних територіальних громад

Обласні державні адміністрації

Об’єднані територіальні громади

2 кв. 2018

3.2.2

Проведення семінарів та виготовлення методичних матеріалів

МОН

НАПН

Обласні державні адміністрації

2017-2018

3.2.3

Розбудова мережі опорних шкіл (орієнтовно 100 шкіл щороку)

Обласні державні адміністрації

2017-2020


Завдання 3.3. Забезпечити кожній сільській дитині можливість здобувати початкову освіту за місцем проживання

У зв’язку з демографічною ситуацією на селі діє багато шкіл із малою наповнюваністю. Якість навчання в таких школах нижча за середній рівень. Якісну базову освіту можна буде здобувати в опорних школах. Щодо дітей молодшого шкільного віку, то вони матимуть можливість здобувати початкову освіту за місцем проживання. Для цього треба дати більше можливостей здобувати початкову освіту в сільській місцевості, зокрема через такі форми: школа одного вчителя, сімейна школа, дистанційна освіта та інші.

Захід

Відповідальний

Термін

3.3.1

Розроблення нормативно-правових документів (після прийняття Закону України “Про освіту”) щодо урізноманітнення форм початкової освіти на селі

МОН

2018-2019

3.3.2

Підготовка методичних матеріалів для нових форм початкової освіти

МОН

НАПН

2019-2020

3.3.3

Навчання вчителів щодо нових форм початкової освіти

МОН

2019-2020

Завдання 3.4. Забезпечити різноманітність форм здобуття освіти

Нова українська школа створює раніше небачені в Україні можливості для батьків обирати форму і місце здобуття освіти для дітей. Буде створено умови для розвитку дистанційної, мережевої, змішаної форми здобуття освіти, екстернатну і сімейну (домашню) форми індивідуальної освіти, педагогічний патронат з належним визнанням результатів такого навчання.

Захід

Відповідальний

Термін

3.4.1

Розроблення нормативно-правових документів (після прийняття Закону “Про освіту”)

МОН

2018-2019

3.4.2

Підготовка методичних матеріалів

МОН

НАПН

2019-2020


Напрям 4. Нова система управління

Упровадження Нової української школи доповнює і посилює децентралізацію державного управління. Школі надається широка академічна, організаційна і кадрова автономія. Засновники (об’єднані територіальні громади) матимуть право обирати керівників за результатами конкурсу, з урахуванням професійних якостей, досвіду і стратегічного бачення претендентів. Учителі і заклади освіти самі формуватимуть освітні програми, спираючись на навчальні плани і типові освітні програми.

Завдання 4.1. Розвинути управлінський потенціал об’єднаних територіальних громад у сфері освіти

Ефективне управління освітою в умовах децентралізації є серйозним викликом для об’єднаних територіальних громад. Буде створено необхідну інституційну спроможність об’єднаних територіальних громад з управління у сфері освіти. Для цього буде забезпечено відповідну ресурсну базу, а також організоване навчання і обмін досвідом.

Захід

Відповідальний

Термін

4.1.1

Підготовка навчально-методичних матеріалів для керівників відділів освіти об’єднаних територіальних громад

МОН

Березень 2017

4.1.2

Проведення серії семінарів для керівників відділів освіти об’єднаних територіальних громад

МОН

Обласні державні адміністрації

2017-2020

4.1.3

Створення навчально-методичного центру для фахівців об’єднаних територіальних громад у сфері освіти

МОН

Мінфін

2 кв. 2018

4.1.4

Формування бази даних найкращих практик з управління у сфері освіти

МОН

Мінфін

2 кв. 2018

4.1.5

Створення регіональної мережі експертів-тренерів

МОН

2 кв. 2018

Завдання 4.2. Утвердити реальну автономію закладів освіти

Розширення автономії шкіл та посилення їх відповідальності створять передумови для підвищення якості освіти. Це досягається через розвиток інституційної спроможності кожного закладу освіти до стратегічного управління, управління якістю та персоналом. Перехід до моделі громадсько-державного управління освітою дозволить наблизити освітній процес до потреб громад.

Захід

Відповідальний

Термін

4.2.1

Розвиток інституційної спроможності закладів освіти розробляти і розвивати власні освітні програми відповідно до державного стандарту повної середньої освіти (академічна автономія)

МОН

НАПН

Київська міська, обласні державні адміністрації

2017-2018

4.2.2

Забезпечення фінансової автономії шкіл через зміну статусу бюджетної установи на статус неприбуткової організації

із збереженням податкових пільг

Мінфін

Київська міська, обласні державні адміністрації

2018-2019

4.2.3

Надання права засновникам закладів освіти призначати керівників на умовах контракту

МОН

Мін’юст

2019

4.2.4

Перехід до призначення директорів на основі відкритого конкурсу та вимог професійного стандарту

МОН

Київська міська, обласні державні адміністрації

2019

4.2.5

Ліквідація районних відділів освіти після завершення формування всіх об’єднаних територіальних громад

Київська міська, обласні державні адміністрації

2020

4.2.6

Запровадження механізмів громадського нагляду за діяльністю закладу освіти (наглядова або піклувальна рада)

МОН

Київська міська, обласні державні адміністрації

2020

Завдання 4.3. Зменшити бюрократичне навантаження на школу

Нова українська школа звільнить вчителя і керівника закладу від паперової роботи, яка не пов’язана з виконанням безпосередніх освітніх функцій. Для формування статистики будуть застосовуватися сучасні електронні засоби.

Захід

Відповідальний

Термін

4.3.1

Розроблення оновленої Типової Інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах

МОН

Травень 2017

4.3.2

Проведення пілотного проекту з дебюрократизації освіти у Львівській, Харківській областях та м. Києві

МОН

Київська міська, Львівська і Харківська обласні державні адміністрації

4 кв. 2018

4.3.3

Спрощення системи документообігу, скорочення звітності, запровадження

електронних форм документів у національному масштабі

МОН

Київська міська, обласні державні адміністрації

2 кв. 2019

4.3.4

Створення системи збору і аналізу освітньої статистики

МОН

2017-2018

Напрям 5. Система забезпечення якості середньої освіти

В умовах децентралізації та автономії держава допоможе школам розбудувати відповідну інституційну спроможність, а також контролюватиме відповідність результатів навчання державному Стандарту. Для забезпечення такого контролю буде створено спеціальний орган виконавчої влади і його філії на місцях. Держава зможе приймати більш ефективні рішення в освітній сфері завдяки регулярному проведенню моніторингових досліджень, системі збору і аналізу статистичної інформації.

Завдання 5.1. Створити систему державних органів забезпечення якості освіти

У рамках Нової української школи відбуватиметься перехід від домінування контрольної функції держави до функції сприяння підвищенню якості освіти. Для цього буде створено відповідний центральний орган виконавчої влади із регіональними філіями.

Захід

Відповідальний

Термін

5.1.1

Створення центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості середньої освіти

МОН

3 кв. 2019

5.1.2

Створення регіональних органів забезпечення якості освіти

МОН

Київська міська, обласні державні адміністрації

3 кв. 2020

Завдання 5.2. Створити систему моніторингу якості середньої освіти

Ефективне прийняття управлінських рішень щодо розвитку системи освіти потребує достовірних даних. Для цього створюється національна система моніторингу якості середньої освіти. Першим кроком до її створення стане система моніторингу початкової освіти.

Захід

Відповідальний

Термін

5.2.1

Розроблення інструментарію моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи

МОН

УЦОЯО

Квітень 2017

5.2.2

Апробація інструментарію

МОН

УЦОЯО

Травень 2017

5.2.3

Перший цикл моніторингового дослідження

МОН

УЦОЯО

2 кв. 2018

5.2.4

Початок проведення моніторингових досліджень якості базової освіти

МОН

УЦОЯО

2020

Після 2020 року плануються такі заходи:

Другий цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи

МОН

УЦОЯО

2022

Початок проведення моніторингових досліджень якості профільної освіти

МОН

УЦОЯО

2022

Третій цикл моніторингового дослідження стану сформованості читацької та математичної компетентностей випускників початкової школи

МОН

УЦОЯО

2025

Завдання 5.3. Долучитися до міжнародних моніторингових досліджень

Порівняльні міжнародні вимірювання якості середньої освіти дають уявлення про якість людського капіталу на тлі інших країн. Україна долучиться до міжнародних досліджень, щоб отримати достовірну інформацію щодо стану і тенденцій розвитку національної освітньої системи у порівнянні з іншими країнами. Це дозволить формувати освітню політику з метою підвищення конкурентоздатності нашої країни.

Захід

Відповідальний

Термін

5.3.1

Пілотний етап міжнародного порівняльного дослідження якості середньої освіти PISA 2018

МОН

УЦОЯО

2 кв. 2017

5.3.2

Основний етап участі у PISA 2018

МОН

УЦОЯО

2 кв. 2018

5.3.3

Підготовка національного звіту за результатами PISA 2018

МОН

УЦОЯО

4 кв. 2019

Завдання 5.4. Розвинути систему незалежного оцінювання результатів навчання

При переході до трирічної профільної школи учням важливо зробити правильний вибір подальшої освітньої траєкторії - між академічною середньою та професійною освітою. Зрозуміти свої нахили випускникові допоможе зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання та професійна орієнтація.

Захід

Відповідальний

Термін

5.4.1

Розроблення засобів професійної орієнтації базової та профільної школи

МОН

НАПН

3 кв. 2018

5.4.2

Розроблення процедур та інструментів для оцінювання і підтвердження результатів навчання дітей поза школою

МОН

НАПН

2020

Після 2020 року відбудуться такі заходи:

Створення системи незалежного оцінювання результатів навчання за курс базової освіти

МОН

УЦОЯО

Мінфін

2023

Створення системи незалежного оцінювання випускників профільної школи професійного спрямування

МОН

УЦОЯО

Мінфін

2026

Напрям 6. Справедливий розподіл публічних коштів

В умовах децентралізації освітня субвенція з державного бюджету насамперед покриватиме оплату праці педагогів, витрати на професійний розвиток і навчально-методичні ресурси (підручники тощо). Обов’язок забезпечення належних умов навчання і виховання покладається на місцеві громади. Система працюватиме, щоб забезпечити рівні можливості доступу до якісної освіти, належних умов навчання дітям з різних регіонів та населених пунктів.

Завдання 6.1. Підвищити соціальний статус вчителя

Вмотивований та компетентний учитель є основним агентом впровадження Нової української школи. Відповідно, велика увага приділяється матеріальному стимулюванню освітян.

Захід

Відповідальний

Термін

6.1.1

Збільшення ставок (окладів) у Єдиній тарифній сітці на два розряди

Мінсоцполітики

Мінфін

Мінекономіки

МОН

Вересень 2017

6.1.2

Розроблення політики та механізмів підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації

МОН

Мінсоцполітики

Мінфін

Мінекономіки

3 кв. 2019

6.1.3

Запровадження політики та механізмів підвищення соціального статусу вчителя на основі системи добровільної сертифікації

МОН

Мінсоцполітики

Мінфін

Мінекономіки

3 кв. 2020

Завдання 6.2. Забезпечити принцип свободи вибору в освіті

Для кожної дитини з особливими потребами за вибором батьків забезпечується доступ до інклюзивного навчання або навчання у спеціальних класах в залежності від стану здоров’я дитини.

Нова українська школа запроваджує рівноправність доступу до бюджетного фінансування закладів освіти усіх форм власності. До прикладу, батьки зможуть віддавати дитину до приватного закладу. Держава спрямовуватиме в такий заклад кошти, передбачені бюджетом на навчання дитини.

Захід

Відповідальний

Термін

6.2.1

Розширення доступу до інклюзивної освіти через запровадження субвенції з держбюджету на інклюзивну освіту

МОН

Мінфін

Січень 2017

6.2.2

Розроблення концепції розвитку приватної освіти в Україні

МОН

НАПН

Листопад 2017

6.2.3

Запровадження після прийняття Закону “Про освіту” державного фінансування приватних закладів середньої освіти на основі підходу “гроші за дитиною”

МОН

Мінфін

Мінекономіки

2018

Завдання 6.3. Забезпечити прозорий розподіл публічних коштів

Довіра громади до реформи середньої освіти передбачає, серед іншого, прозорість використання публічних коштів, у тому числі державних, місцевих, батьків, жертводавців.

Захід

Відповідальний

Термін

6.3.1

Розроблення механізму покриття видатків на забезпечення педагогічної складової частини

навчального процесу за рахунок освітньої субвенції

Мінфін

Мінекономіки

МОН

Липень 2017

6.3.2

Удосконалення формули розрахунку освітньої субвенції для рівного доступу до якісної освіти в різних регіонах і населених пунктах

Мінфін

Мінекономіки

МОН

Липень 2017

6.3.3

Перехід до обов’язкового оприлюднення школами даних про всі кошти, які надходять з бюджету та інших джерел

Київська міська, обласні державні адміністрації

Педагогічні колективи закладів освіти

3 кв. 2018

Напрям 7. Нове освітнє середовище

У педагогічному процесі Нової української школи зросте частка проектної̈, командної̈, групової̈ діяльності. Планування і дизайн освітнього простору школи будуть спрямовані на розвиток дитини та її мотивування до навчання. Відповідно буде урізноманітнено варіанти організації̈ навчального простору. Широко застосовуватимуться мобільні робочі місця, мультимедійні засоби, лабораторне обладнання. Освітній̆ простір не обмежуватиметься приміщенням школи. Національна електронна платформа забезпечить дистанційний доступ учнів до інноваційних навчальних матеріалів, а вчителів – до методичних матеріалів та бази знань і найкращих практик.

Завдання 7.1. Розробити національну електронну платформу “Нова українська школа”

Освітній простір Нової української школи не обмежуватиметься будівлею школи. Розвиватиметься національна електронна платформа, що слугуватиме своєрідним банком навчальних та методичних матеріалів, інноваційних практик, інфраструктурою дистанційного навчання учнів, вчителів, батьків і керівників закладів освіти. Основними творцями навчальних матеріалів, які будуть розміщуватися на платформі, стануть вчителі-інноватори.

Захід

Відповідальний

Термін

7.1.1

Створення концепції і технічного завдання Національної платформи

МОН

Червень 2017

7.1.2

Розроблення інноваційних навчальних матеріалів для пілотування:

7.1.2.1

Початкова школа

МОН

НАПН

Мінфін

3 кв. 2018

7.1.2.2

Базова школа

МОН

НАПН

Мінфін

3 кв. 2020

7.1.3

Розроблення і запуск пілотної версії Національної платформи

МОН

Вересень 2017

7.1.4

Розроблення та реалізація дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів:

7.1.4.1

Початкова школа

МОН

Мінфін

1 кв. 2018

7.1.4.2

Базова школа

МОН

НАПН

Мінфін

1 кв. 2020

7.1.5

Розроблення дистанційних курсів для підготовки до ЗНО

МОН

УЦОЯО

Травень 2017

7.1.6

Розроблення дистанційних курсів для 9,10, 11 класів з української мови і літератури, історії та географії України, правознавства (в тому числі для окупованих територій)

МОН

1 кв. 2018

7.1.7

Перехід до повноцінного функціонування Національної платформи

МОН

Мінфін

3 кв. 2018

7.1.8

Наповнення Національної платформи інноваційними навчальними матеріалами

МОН

НАПН

Мінфін

2018-2020

Після 2020 року відбуватимуться такі заходи:

Розроблення інноваційних навчальних матеріалів для профільної школи

МОН

НАПН

Мінфін

2022

Розроблення та реалізація дистанційних курсів для підвищення кваліфікації вчителів профільної школи

МОН

Мінфін

2022

Завдання 7.2. Облаштувати шкільні будівлі згідно відповідно до потреб Нової школи

Шкільні приміщення будуть переобладнані для реалізації компетентнісного підходу та діяльнісного навчання. У будівлях шкіл буде забезпечено фізичну та інформаційну доступність для дітей з особливими освітніми потребами (фізичними, сенсорними, інтелектуальними, культурними тощо).

Захід

Відповідальний

Термін

7.2.1

Розроблення методичних рекомендацій щодо організації освітнього середовища в класі

МОН

Мінрегіонбуд

Вересень 2017

7.2.2

Розроблення стандартів щодо облаштування приміщень закладів освіти

Мінрегіонбуд

Київська міська, обласні державні адміністрації

МОН

Травень 2017

7.2.3

Розроблення стандартів щодо створення середовища для інклюзивної освіти дітей з особливими потребами, подолання архітектурних бар’єрів

Мінрегіонбуд

МОН

Мінфін

Київська міська, обласні державні адміністрації

Вересень 2017

7.2.4

Пілотне впровадження рекомендацій та стандартів у відібраних школах (на основі конкурсу)

Мінрегіонбуд

МОН

Мінфін

Київська міська, обласні державні адміністрації

Грудень 2017

7.2.5

Забезпечення шкіл меблями, обладнанням і дидактичними матеріалами, необхідними для компетентнісного навчання

Київська міська, обласні державні адміністрації

Мінрегіонбуд

Мінфін

2018-2020

Кiлькiсть переглядiв: 577

Коментарi